У Кропивницькому розпочав роботу клуб «Історія краю в іменах» (ФОТО)

Січень 29, 2024 | Новини | Переглядів: 1206 | Коментарі: 0

В обласному центрі у відділі краєзнавства Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського розпочав роботу клуб «Історія краю в іменах».

Мета клубу – відкрити краянам маловідомі сторінки життєписів знаних, маловідомих та забутих земляків, які вписали в історію нашого краю цікаві сторінки.

Зал був вщент заповнений вчителями, екскурсоводами, музейниками та звичайними містянами, яким небайдужа історія нашого степового краю, такого багатого на імена видатних земляків.

У Кропивницькому розпочав роботу клуб «Історія краю в іменах»

У Кропивницькому розпочав роботу клуб «Історія краю в іменах»

У Кропивницькому розпочав роботу клуб «Історія краю в іменах»

Перше засідання клубу присвятили знаній у нашому місті родині Нікітіних.

Глава сімейства Василь Олександрович Нікітін – дворянин з університетською юридичною освітою, приїхав до зрусифікованого Єлисаветграда у 1903 році і працював в окружному суді. Маючи престижну посаду, матеріальні статки та можливість робити блискучу кар’єру, Василь Нікітін обрав інший шлях, ставши українофілом з високою національною свідомістю та відчуттям власної приналежності до українства.

Василь Олександрович не обмежився роботою в суді та у власній нотаріальній конторі, а увійшов до кола українських подвижників, серед яких були артільний батько Микола Левитський, громадівець Опанас Михалевич, колишній народоволець Олександр Тарковський та члени родини Тобілевичів. Брав активну участь в організації Шевченківських та літературно-музично-театральних вечорів, читав лекції, присвячені українській літературі.

У 1917 році Нікітін став першим керівником єлисаветградської «Просвіти», створивши при товаристві український хор, бібліотеку, читальню, курси вивчення рідної мови, організував постановку п’єс.
Василь Олександрович обирався гласним міської думи, входив до складу виховної комісії та правління товариства допомоги нужденним учням чоловічої гімназії, обирався головою батьківського комітету громадської жіночої гімназії. У своїй нотаріальній конторі 1916 року приймав пожертви для підтримки бідних учнів. За радянських часів викладав українську мову в різних навчальних закладах міста, читав лекції з питань краєзнавства.

П’ятеро дітей Василя Нікітіна Фауст, Юрій, Ніна, Марія і Тетяна були виховані в дусі любові до України, до її культури і традицій. По-різному склалися їх долі, але усі вони залишилися свідомими українцями.
Старший син Фауст – випускник єлисаветградської класичної чоловічої гімназії, учасник Першої світової війни, став відомим у Радянському Союзі генетиком, вченим-селекціонером, який спеціалізувався на вирощуванні рідкісних порід кролів, за що у 1951 році отримав Державну премію СРСР.

Доньки Ніна та Марія – випускниці єлисаветградських жіночих гімназій, присвятили своє життя педагогічній діяльності.
Син Юрій – випускник приватної гімназії Крижанівського та Київського музично-театрального інституту імені Миколи Лисенка, став актором, був учнем Леся Курбаса, працював у театрі «Березіль», відвідував кіно лабораторію Олександра Довженка, створену на базі Київської кінофабрики.
Молодша донька Тетяна закінчила єлисаветградську жіночу гімназію Єфимовської та Харківський театральний інститут. Працювала в театрі «Березіль», українська театральна актриса, режисер, педагог, фундатор лялькових театрів в Івано-Франківську і Житомирі, заслужена артистка УРСР.

Членів родини Нікітіних за більшовицької влади не оминули політичні репресії. Василя Олександровича відправили в заслання на 3 роки до Казахстану, Фауста Васильовича - на 7 років до таборів у Мордовію. Юрія Васильовича заарештували та звинуватили у шпигунстві на користь Німеччини. Ув'язнений на 5 років, він помер 1940 року в Північно-Східному таборі Магаданської області через сухоти і недокрів'я.
Багато цікавого про кожного з членів родини Нікітіних розповіли провідний бібліотекар відділу краєзнавства Катерина Лісняк та заступник директора краєзнавчого музею Павло Рибалко, розповідь якого супроводжувалася показом рідкісних фотографій, які передані в музей родичкою Нікітіних – Тетяною Василівною Петровською.

У заході брала участь актриса Академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. Л. Кропивницького Олена Синявська, яка читала уривки з книги Марини Тарковської «Осколки зеркала».

Гості мали можливість ознайомитися з книжковою виставкою «Нікітіни – родина свідомих українців».

Наступне засідання клубу «Історія краю в іменах» відбудеться у лютому 2024 року і буде присвячене випускникам Єлисаветградських вечірніх рисувальних класів. Слідкуйте за анонсами на сайті головної книгозбірні області та у фейсбуці. 


ДО УВАГИ ВОДІЇВ: АВТОЦИВІЛКА ОНЛАЙН за 5 хвилин посилання


ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.


Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
Hostpro




Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool