Печать на одежде

Кіровоградський обласний художній музей: Хрещення Київської Русі

Июль 29, 2011 | Новини | Просмотров: 1125 | Комментариев: 0

28 липня 2011 року у Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття експозиції до річниці Хрещення Київської Русі, повідомляє інтернет-видання  «FotoInform».

Враховуючи значення православних традицій в історії розвитку українського суспільства, указом Президента України від 25 липня 2008 року № 668/2008 День Хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України. Це свято відзначається 28 липня кожного року – у день пам’яті Святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі.
Судячи з різних джерел (переказів, літописів, пам’яток матеріальної культури) підготовка підґрунтя для прийняття Християнства в Київській Русі тривала досить довгий час: першим благовісником Єванглія Христового на землях сучасної України був апостол Андрій Первозваний, також в поширенні віри Христової велику роль відіграли творці слов’янської азбуки Святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій. Перші нечисленні випадки охрещення на Русі припадають на правління князя Аскольда. Княгиня Ольга, яка прибула до Царгорода приблизно у 957 році прийняла святе хрещення від самого Патріарха Константинопольського, отримавши при охрещенні ім’я Олена. За церковними переказами та історичними свідченнями хрещення Великого князя Володимира Святославовича відбулося в 988 році в місті Херсонесі, або Корсуні (так його називали давні русичі, нині – Національний заповідник “Херсонес Таврійський” в місті Севастополі). Після охрещення Великий князь прибув до Києва та наказав в призначенний день на березі Дніпра охреститися усім мешканцям Києва, а згодом інших міст держави. 1-й Псковський літопис повідомляє таке датування хрещення: «В 9 лето княжения Володимира, купно же от Адама до крещения Рускаго 6496, индикта 1, в лето 6497, ключ границ Р, круг Солнца 28, вруцелето З, а Луне круг 17ј». Аналізуючи даний текст, можна прийти до висновку, що хрещення на берегзі Дніпра відбулося у неділю, 1 серпня 988 року .
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово, спершу її прийняли більші осередки, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався без опору та конфліктів.
Для унормування церковного життя у своїй державі Володимир видав Устав, призначивши десятину на утримання церкви, та визначив права духовенства: Володимир намагався дати структурне оформлення нової релігії, подібне до візантійського. Перша згадка про Митрополита на Русі датується 1037 роком, ним був грек Теотемпт. Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов – підвалини цивілізованого і мирного життя, об'єднало велику державу Володимира і позитивно вплинуло на мораль князівського двору, бояр, воєвод і простого люду.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви спершу в Києві, а згодом по інших містах. Учителями були священники з Корсуня, які знали слов’янську мову.
До найвідоміших вітчизняних джерел хрещення Київської Русі фахівці відносять твори теоретиків київського християнства: “Слово про Закон і Благодать” Митрополита Іларіона (бл. 1053 рр.), “Послання до смоленського пресвітера Фоми” наступного Митрополита-русича Климента Смолятича (?-1154р.), “Послання до братії” Луки Жидяти, “Пам'ять і похвалу Володимирові” Якова Мнима (11 ст.), “Повість временних літ” і “Житіє Феодосія Печерського” Нестора (бл. 1056-після 1113рр.), “Києво-Печерський патерик” та інші.
У 1852 році Філарет, Митрополит Московський, запропонував збудувати у місті Києві храм на честь майбутнього дев'ятисотріччя Хрещення Русі київським князем Володимиром. Спорудження храму розпочалося в 1862 році, а закінчилося в 1882 році.
У радянські часи собор залишався діючим храмом, виконуючи функції кафедрального собору Києво-Галицької митрополії Руської Православної Церкви. В 1992 році, після утворення Української Православної церкви – Київського Патріархату, храм став Патріаршим кафедральним собором цієї конфесії.
На сьгоднішній день значну художню цінність мають внутрішні настінні розписи Володимирського собору, які виконали 1885—1896 роках художники В.М. Васнєцов, М.В. Нестеров, В.Д. Замирайло, С.П. Костенко, М.К. Пимоненко, П.О. Сведомський, В.О. Котарбінський, М.О. Врубель під загальним керівництвом професора А.В. Прахова.
Вiктору Васнєцову належить розпис головної нави собору, в якій, крім релігійних сюжетів, велике місце займають історичні композиції – «Хрещення Русі», «Хрещення Володимира», портрети канонізованих святих: князя Володимира, Андрія Боголюбського, Олександра Невського, княгині Ольги та ін.
В експозиції стаціонарного залу сакрального мистецтва представлено друковані матеріали з фондів Кіровоградського обласного художнього музею, репродукції настінних розписів Володимирського собору та ін.


Степанок Олена Валентинівна – завідуюча відділом науково – просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею
 


Якщо у Вас залишилися які-небудь питання, або у Вас є бажання висловитися з приводу цієї статті, то Ви можете залишити свій коментар внизу сторінки. Запропонуйте цю статтю друзям:
Автор Subscribe to Fotoinform.net: Кировоградские новости by Email Google

Социальные комментарии Cackle
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool

Установите обновленное приложение на Андроид на Айфон и айпад и читайте свежие новости прямо на своем мобильном или планшете
 
Загрузка...

Загрузка...

Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений