Кіровоградський обласний худ музей: до 135-річчя з дня народження Казимира Малевича (фото)

Февраль 26, 2013 | Новини | Просмотров: 1521 | Комментариев: 0

22 лютого 2013 року у відділі Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра Оссовського "Світ і Вітчизна" відбувся перегляд науково-популярних фільмів та відеопрезентацій про життя та творчість Казимира Малевича до 135-річчя з дня народження митця.

В цьому році виповнюється 135 років із дня народження відомого художника Казимира Севериновича Малевича, який народився 23 лютого 1878 року поблизу Києва. До одинадцяти років він і мріяти не міг, що в світі є такі "чарівні речі", як олівці, пензлі, фарби і папір, що колись стане відомим художником. Тож "божественну силу фарби" він відкрив випадково і самостійно. Батько неохоче і навіть вороже поставився до синового захоплення, зате мама, придбавши малому Казимирові дорогі фарби і пензлі, тим самим його підштовхнула до серйозних занять живописом.
К.Малевич деякий час навчався живопису в Рисувальній школі М.Мурашка в Києві. Іншої освіти він не мав. У 1899 році він організував рисувальний гурток. Однак це його не задовольняло. Тож у 1905 р. він переїжджає до Москви. У 1905-1910 роках він навчається в студії-школі І.Ф.Рерберга, що відзначалася своєю гнучкістю і всебічною системою викладання образотворчої грамоти. Вже перші роботи Малевича, виконані в курсько-московський період його життя і творчості, були помічені критиками.
Казимир Малевич виставляє свої твори на виставці епатажного об'єднання "Бубновий валет", на якій були представлені роботи "молодих бунтарів"-художників. У цей період життя на нього мали великий вплив фовісти, експресіоністи. Важливий, але короткий шлях його творчості – плодотворний період неопримітивізму, послідовники якого стверджували в живописі "навмисно огрублене бачення" дійсності. На його полотнах тепер хизуються великі локальні плями кольору – яскраво-червоні, дзвінко-зелені, жовті, обведені художником чорною, синьою, а інколи й червоною фарбою, що роблять його картини яскравими і декоративними.
У "селянський" період життя (1910-1920-ті рр.) Казимир Малевич започатковує "трудовий жанр". Його фігури – "примітивістсько спрощені, навмисно збільшені й деформовані, що ясно свідчить про "рішучий перелом" у мистецтві Малевича. Створюючи ці та інші твори, художник уже не просто деформував, а розчленовував їх на геометризовані частини тіла, надаючи їм вельми "універсальну і міцну конструкцію кубізму". "У кубістів є...одна цінність – не копіювати предмети, а створити картину", – писав у одній зі своїх теоретичних робіт митець.
"Кубофутуристичний" напрям (1913-1914) у творчості Малевича припав на початок Першої світової війни. Саме в 1913 р. він бере участь в оформленні постановки футуристичної опери "Перемога над Сонцем", яка була продемонстрована в "першому в світі театрі футуристів". Характерно, що на театральній сцені, а не на окремому полотні вперше було представлено "Чорний квадрат" Малевича, створений ним як декорація до спектаклю. Це був перший крок до супрематизму (найвищого етапу в мистецтві). Супрематизм, на думку митця, мав "у своєму історичному розвитку три ступені чорного, кольорового і білого". "Чорний квадрат", "Чорне коло" і "Чорний хрест" – три форми, що починали чорний етап та стали "трьома китами", на яких утверджувалась супрематична система в живописі. Своєї останньої стадії супрематизм досяг у 1918 р. У цей час повністю зникає колір у живописі Малевича: з'являється найепатажніша картина "Білий квадрат на білому фоні", яка стверджувала "знак чистоти людського творчого життя". Таким чином, як вважав Малевич, він досяг живописного абсолюту і дійшов висновку, що "місія живопису закінчена". "Про живопис у супрематизмі не може бути і мови, живопис давно себе зжив, і сам художник - пережиток минулого", – зазначав К.Малевич.
З 1919 року митець очолює Московський державний інститут художньої культури (ГИНХУК). Новаторські пошуки Малевича не могли не викликати підозр у ідеологів більшовизму, і в 1926 р. інститут був ліквідований як небезпечний "монастир на держзабезпеченні". Сам митець врятувався відрядженням за кордон, де організував у Берліні свою виставку, яка викликала справжній фурор. Повернувшись у Росію, художник працює як педагог, у лабораторії Російського музею (Санкт-Петербург), читає лекції в Київському художньому інституті. Українські авангардисти високо оцінювали талант свого земляка. В харківському мистецькому журналі "Нова генерація" було надруковано його цикл статей. Не оминули митця й арешти (він двічі – 1927 і 1930 року – був кинутий у в'язницю більшовицькою владою), проте його щоразу звільняли завдяки впливовим друзям з числа партійців.
І все ж у 1933 році мистецтво Малевича було визнане поза законом, а найвідоміший "Чорний квадрат" піддано нищівній критиці. Восени того ж року митець захворів і 15 травня 1935 року помер. На його могилі під Санкт-Петербургом відтоді височіє ідеальний куб з чорним квадратом роботи російського скульптора М.Сутіна...
Невипадково саме в картинній галереї Петра Оссовського "Світ і Вітчизна" відбувся перегляд науково-популярних фільмів та відеопрезентацій про життєвий та творчий шлях відомого художника Казиміра Малевича. У Петра Павловича є робота "Автопортрет. Білий квадрат полотна" (Державний російській музей, м. Санкт – Петербург), яка викликає асоціацію з роботою Казимира Малевича «Чорний квадрат», утворюючи творчий діалог.

Квадрат Малевича

Анатолій Кімнатний -
завідуючий відділом Кіровоградського обласного
художнього музею – картинної галереї
Петра Оссовського "Світ і Вітчизна"


Якщо у Вас залишилися які-небудь питання, або у Вас є бажання висловитися з приводу цієї статті, то Ви можете залишити свій коментар внизу сторінки. Запропонуйте цю статтю друзям:
Автор Subscribe to Fotoinform.net: Кировоградские новости by Email Google

Социальные комментарии Cackle
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool

Установите обновленное приложение на Андроид на Айфон и айпад и читайте свежие новости прямо на своем мобильном или планшете
 
Загрузка...

Загрузка...

Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений