Fotoinform

Однак, основи літургійних молитов, які оспівують Пресвяту Трійцю, сягають ранньохристиянських часів. Ці молитви ґрунтуються на біблійних істинах і віровченнях, що формувалися на Вселенських Соборах.

Одним з найдавніших і фундаментальних текстів, який можна вважати основою для молитов на Трійцю, є Символ Віри. Хоча це не молитва в прямому сенсі, а сповідання віри, його формулювання є основою для розуміння та прославлення Трійці, і воно використовується під час кожної Літургії.

Символ Віри

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

Крім Символу Віри, у ранній Церкві існували й інші форми прослави Трійці, які лягли в основу пізніших молитов. Наприклад, давні доксології (славослов'я), які завершували молитви: "Слава Отцю і Сину і Святому Духу, і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь." Ця коротка форма прославлення є однією з найдавніших.

Усі ці тексти, хоч і не є однією конкретною "молитвою" у сучасному розумінні, становлять фундамент для всіх літургійних і приватних молитов на Трійцю, які розвивалися протягом віків. Вони передають віру в єдиного Бога у трьох Особах — Отця, Сина і Святого Духа.