Fotoinform

За християнськими віруваннями - Іоанн син священика Захарії та Єлисавети – родички Діви Марії, народився за пів року до народження Христа. Про його появу на світ також благовістив ангел. Сповнене аскези і служіння Богу, життя Іоанна викликало повагу до нього жителів Іудеї, серед яких він проповідував. Тих, що каялись у гріхах, Іоанн хрестив водою (звідси ім’я Хреститель), готуючи люд до духовного хрещення месією. Разом з усіма на берег річки Йордан прийшов і Христос, якого Іоанн охрестив у воді. Продовжуючи своє служіння Богу, Іоанн безстрашно викривав гріхи й облуду не тільки серед простого люду, але й серед царюючих осіб, за що цар Ірод укинув його до темниці. Не кращим став і кінець пророка. Його голови, за намовою своєї матері, зажадала в подяку за свій танець на День народження Ірода прекрасна Соломія, донька Іродіади – незаконної дружини царя, якій надто вже допікав Іоанн своїми проповідуваннями. Так мученицьки скінчилось життя пророка.

У народній українській традиції День народження Іоанна (Івана Купала, Іван-травник, Копальний Іван ) – це святого літнього сонцестояння. В Україні цей день – це поетичне язичницьке свято торжества сонячного світла і тепла.

У старовинних письмових джерелах Купало характеризується як язичницький бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб – головний плід землі.

На Івана Купала час найбільшої сили сонця, відомий як «середньолітня ніч». В уяві наших предків це був святковий і чудодійний час, коли «сонце у воді купається», тому й вода й вогонь мають цілющу силу. Тому молодь у цей день стрибала через вогонь і купалася у водоймищах. Популярними й нині традиціями того часу є купальські гадання на вінках та пошуки цвіту папороті.

У фондовому зібранні Кіровоградського обласного художнього музею представлені сюжетні та канонічні ікони із зображенням Іона Предтечі: «Образ святого апостола Іоанна Богослова», «Святий Іоанн Предтеча», «Усікновення глави Іоанна Предтечі», українська ікона «Святий Іоанн Богослов», що відображають традиції іконопису ХІХ та ХХ століть.