Fotoinform

В експозиції «Разом нас багато» представлено 95 декоративних виробів у мішаній техніці.

Маргарита Іванівна народилася 28 вересня 1961 року в місті Тирасполь, Молдова. Коли дівчинці було п'ять років батьки переїхали жити в Каховку, що на Херсонщині. Після завершення місцевої школи продовжила навчання в Одеському державному художньому училищі ім. М.Б. Грекова, відділ кераміки. За фахом Маргарита Іванівна – художник-кераміст, скульптор дрібних форм. Спочатку працювала вчителем у школі, пізніше художником-оформлювачем у закладах торгівлі, а з 1994 року викладачкою Каховської школи мистецтв, завідувачкою відділу образотворчого мистецтва.

«Більше за усе мені подобається працювати з дітьми. Усі викладачі-художники нашої школи це мої вихованці. Коли у нас на відділі відкрили класи для дітей з шести років, ми мусили адаптувати програми навчання для малечі. Так виникла техніка ліплення з солоного тіста, бо маленькі пальчики не могли впоратися з твердим пластиліном. Викладачка Шнарова Олександра Олегівна, з якою я тоді працювала, якось принесла рецепт солоного тіста і ми почали активно випробувати цей новий матеріал, додали деякі свої інгредієнти, але тісто само по собі не тримало форму без каркасу. Каркас - це складна конструкція з дротів, яка не підсилу у виконанні маленьким дітям. Тоді мені прийшла ідея використовувати скляні форми для основи ліплення образів. Починали з рослин, тварин, архітектурних елементів. Багато в техніку привнесли самі учні, так з'явилися великі об'єми в роботах. З досвідом розширився різновид використання матеріалів, виліплені роботи, ми почали розписувати грошовими фарбами і закріплять поверхні лаком. У 2007 році робота моєї учениці в цій техніці посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Єднаймося ж, брати мої» до Шевченківських днів. Але в цій техніці були і складності. То покриття лаком вимагало окремого помешкання через їдкий запах і термін висихання. Маленьким дітям не бажано дихати парами лаку, тому я прийшла до легкого пластиліну. Останній рік перед війною ми з учнями активно використовували обидві техніки. Для старших солоне тісто, а для молодших - легкий пластилін. За роки викладання я вивчила майже усі техніки декоративно-прикладного мистецтва. Зараз намагаюся вивчати щось нове і цікаве. Хочу пройти курс бісероплетіння і вишивки у народній творчості. А мрію повернутися додому після перемоги та продовжити працювати з дітьми» - поділилася мисткиня Маргарита Шевченко.

Після початку повномасштабного вторгнення росії на територію України та окупації Каховки Маргарита Іванівна з родиною переїздить на Івано-Франківщину в місто Коломию.

Ірина Лягул.