Fotoinform

 Випадки коли меценат-благодійник чи власник колекції бажає залишатися невідомим не є рідкістю в музейній роботі. І це є родзинкою, адже увага прикута саме до колекції, її художньо-естетичної та історичної цінності.

Експозиція «Мова металу: срібні історії» презентує понад 60 виробів зі срібла та мельхіору виготовлених протягом ХІХ-ХХ століття всесвітньовідомими ювелірними майстернями з власною довгою історією - французький ювелірний дім «Cartier», американські компанії – «Gorham Manufacturing Company» і «Tiffany & Co», данські - «Anton Michelsen», «Hans Hansen» та інші. Серед цих ювелірних брендів багато постачальників для королівських будинків та родин. Географічно колекція представлених виробів охоплює Велику Британію, Італію, США, Данію, Німеччину, Францію, Норвегію, Швецію, Японію та Китай. Саме колекціонуванню виробів зі срібла власник присвятив кілька останніх років.

Те що розпочалося з подарунка перетворилося в цікаве хобі та непоганий варіант інвестиції. Вибір тих чи інших виробів диктується не лише брендом, цінною, обмеженим тиражом, а й функціональним призначенням, практичністю, бажанням щоб вся (або ж майже вся) колекція використовувалась щоденно, була у вжитку, а не пилилася десь на полицях. Звичайно увагу привертають історії цих предметів та оздоблення – пасторальні сцени, кельтські та скандинавські мотиви, емаль, а також зооморфні, геометричні та рослинні елементи.

Чому саме срібло? Бо це міцний та практичний метал, який благородно з часом покриває патина (тонкий шар продуктів корозії з чітким забарвленням).

Срібло легко обробляється, тому майстри мають можливість створювати унікальні прикраси, гравірування, орнаменти та ювелірні шедеври. Вінтажні срібні предмети відображають стиль, моду та техніки різних епох. Клейма на них допомагають визначити час та місце виготовлення. Це непогана інвестиція - з часом ціна на срібло зростає, а рідкісні або авторські вироби стають колекційними та продаються на аукціонах. А ще воно практичне, має антисептичні властивості, тому з нього робили столові прибори, посуд та медичні інструменти.Вперше перед публікою постають вироби з цікавим функціоналом та призначенням, що зберегли відблиски часу: ложки, дзеркало, стакани та вази, кубки, таці, пивний кухоль, чайник, футляр для обручки, таблетниці, футляр для сигари, брелок для ключів від «Cartier», вінчики для шампанського,  закладка для книг від «Tiffany», набір шпажок, кружки, декантер «Kluk-Kluk», палички для їжі, масельниця, набір для догляду за волоссям та заварники для чаю.

Особливо цікавою є серія срібних виробів «Margrethe Cup». Згідно з переказами, королева Маргрет I (1353-1412) дуже боялася бути отруєною, тому в неї було 7 спеціальних слуг, які куштували напої перед королівською трапезою. Так як королівська особа не могла доторкнутися вустами до келиха, з якого пили слуги, придворним ювеліром був розроблений келих особливого дизайну, що складається з 8 пелюсток. Практично в кожному будинку справжнього данця є аналогічний «Margrethe Сup», оскільки це свого роду символ здоров'я та благополуччя, аналог нашої підкови, що висить над дверима. Використовують їх не тільки для вживання вина, але і як вази для серветок або невеликих квітів.Ще одна цікава історія про вінчики для шампанського. Являє собою предмет у вигляді мініатюрного вінчика, який використовували у XIX – на початку XX століття для «заспокоєння» шампанського. Коли ігристий напій наливали, то він сильно пінився та втікав.

Вінчик опускали в келих і трохи обертали - бульбашки вуглекислоти швидко піднімалися вгору й піна осідала. Таким чином, напій ставав «спокійнішим», його було зручніше пити. Призначалася ця дивина для багатих дам, які часто відвідували ресторани та прийоми. Такі аксесуари виготовлялися із срібла чи позолоченого металу, часто входили до сервізів.

Сьогодні зустрічаються як рідкісні предмети антикваріату.Декантер «Kluk-Kluk» - це спеціальна посудина зі скла та срібла створена для обробки вина перед подачею, свою назву отримала через характерний звук що виникає при наливанні рідини. Також цікавою є таблетниця «Coin silver» або «монетне срібло» - це термін, який застосовувався в США в XIX столітті для позначення срібних виробів (посуду, приладів, прикрас), виготовлених із переплавлених срібних монет. Чистота такого срібла зазвичай близько 900 проби (тобто 90% срібла, 10% міді), оскільки саме такий стандарт мали американські монети до середини ХІХ століття. На відміну від Європи, де застосовувалися офіційні проби та клейми, у США довго не було державної системи пробірного позначення, тому майстри писали просто «COIN» чи «PURE COIN» на своїх виробах, щоб показати матеріал.

З 1860-х років почали активно використовувати срібло «Sterling» і поступово «Сoin silver» вийшло із вжитку. Для ювелірних виробів та посуду використовували насамперед стерлінгове срібло (925 проби), яке є сплавом, що складається з 92,5% чистого срібла та 7,5% міді. Цей сплав забезпечував необхідну твердість і довговічність, зберігаючи при цьому привабливий блиск. Також могли застосовуватися інші сплави, а вироби часто покривали додатковими металами, такими як родій, для захисту від потемніння. Тож дана експозиція є своєрідною мандрівкою часом та країнами. Вона відкриває світ вишуканих традицій та статусності, майстерності ювелірів та красу дорогоцінного металу, що не втрачає свого сяйва крізь час.     

Анна Недлінська