Fotoinform

В постанові взяла участь студентська молодь міста. На сцені ожили історії двох родин, які через війну змушені були залишити рідні домівки та почати нове життя в іншому місті. Це були непрості рішення, сповнені болю й тривоги.

Героям довелося поспіхом збирати речі, залишати дім і вирушати у невідомість. Нове життя в іншій країні – пошук роботи, нових друзів та облаштування побуту з нуля. Все це вимагало від них неабиякої сили. Учасники імпровізації зіграли маму, яка, попри власний біль, створює дітям відчуття стабільності; доньку, яка переживає тривогу в новій школі; маленького сина, що сумує за улюбленою іграшкою, але поступово знаходить тепло у новому колективі. І, звісно, силу єдності — бо разом навіть у чужому місці родина знову відчуває безпеку. Та попри всі випробування людей об’єднувала віра в мир і переконання, що майбутнє обов’язково буде світлішим.

Для акторів відтворення цих сюжетів було справжнім викликом: відчути біль прощання, невизначеність дороги та водночас надію на відновлення. Це не лише гра – це глибоке співпереживання, проживання чужої історії серцем.

Глядачі разом із героями прожили ці емоції: від втрати й суму до світлої надії та сили, що допомагає об’єднуватися заради миру. Хтось впізнавав у розповідях власний досвід і знаходив відгук у своєму серці. Сьогоднішня зустріч показала, що разом ми здатні долати труднощі та зберігати віру в краще майбутнє.

Плейбек-театр знову нагадав нам: за кожною історією – жива душа, яка потребує підтримки, розуміння та допомоги.

Захід реалізовано в рамках програми з розширення можливостей для громадських лідерів в Україні «Разом Ми Можемо»