У Кропивницькому попрощалися з трьома полеглими військовими

Сьогодні, 11 червня, жителі Кропивницького провели в останню путь трьох земляків-героїв, які віддали життя за незалежність України
На площі Героїв Майдану відбулася траурна церемонія прощання із солдатами Сергієм Логвіненком, Сергієм Мєльніковим та Юрієм Дощенком.
Жителі міста, рідні, друзі та побратими військовослужбовців утворили «живий коридор», зустрівши траурний кортеж на колінах
Вічна пам'ять Героям: що відомо про полеглих воїнів
Громада Кропивницького схилила голови в глибокій скорботі за трьома захисниками:
-
Сергій Логвіненко (1990 – 2026 рр.) — відважно захищав суверенітет України, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі.
-
Сергій Мєльніков (1984 – 2025 рр.) — мужньо протистояв ворогу, виявляючи стійкість та героїзм у запеклих боях.
-
Юрій Дощенко (1986 – 2024 рр.) — боєць, який поклав життя за свободу майбутніх поколінь українців.
Солдат Сергій Логвіненко народився 13 червня 1990 року. Служив кулеметником штурмового відділення. Помер 02 червня 2026 року під час перебування на стаціонарному лікуванні у місті Самар. Смерть пов’язана з проходженням військової служби.
Солдат Сергій Мєльніков народився 21 липня 1984 року. Був навідником штурмового відділення. Загинув 08 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Гоголівка Суджанського району Курської області російської федерації.
Солдат Юрій Дощенко народився 08 лютого 1986 року. Служив кулеметником штурмового спеціалізованого відділення. Вважався зниклим безвісти. Загинув 29 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Курської області рф під час виконання бойового завдання.
Як проходила церемонія прощання
Траурний кортеж з загиблими воїнами зустріли на головній площі міста сотні кропивничан. Полеглі воїни повернулися додому «на щиті».
«Вони тримали небо над нами, а тепер стали нашим ангельським воїнством. Обов'язок кожного з нас — пам'ятати, якою ціною дається кожен мирний день», — зазначили під час хвилини мовчання.
«Сьогоднішня хвилина мовчання була не просто відсутністю звуків — це був колективний крик душі кожного, хто розуміє справжню, страшну ціну нашого відносно спокійного ранку. Хвилина, від якої щоразу стискає горло до болю», — написав у фейсбуці волонтер Геннадій Шевченко.
Фоторепотраж Ігоря Філіпенка.









ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.

