У Кропивницькому попрощалися з п’ятьма загиблими захисниками
Сьогодні, 12 травня 2026 року, Кропивницький провів у останню путь п’ятьох героїв, які віддали життя у боротьбі за свободу та незалежність нашої держави.
На площі Героїв Майдану відбулося прощання з воїнами, чиї імена назавжди вписані в історію української незламності.
Вічна пам'ять Героям
Громада міста, рідні, близькі та побратими зібралися, щоб віддати шану захисникам, які тримали небо над Україною. Серед загиблих — представники різних поколінь, від зовсім молодих правоохоронців до досвідчених військових:
-
Сергій Сьомін (2002–2026) — капрал поліції, якому було лише 24 роки.
-
Євген Губін (1993–2026) — солдат, представник покоління, що стало на захист країни у самому розквіті сил.
-
Максим Ліхолат (1987–2026) — солдат, який мужньо виконував свій обов’язок до останнього подиху.
-
Олександр Федоров (1988–2023) — солдат, чия відвага стала прикладом для багатьох.
-
Віктор Козловський (1971–2023) — старшина, досвідчений воїн, який був опорою для своїх побратимів.
Капрал поліції Сергій Сергійович Сьомін народився 05 травня 2002 року в селі Велика Виска на Кіровоградщині.
За власним рішенням у червні 2025 року Сергій Сьомін вступив до лав Національної поліції України. А вже у січні 2026 року без вагань став на захист рідної землі. Служив поліцейським батальйону «Еней» Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».
Із перших днів служби Сергій проявив себе мужнім, дисциплінованим та відданим воїном.
Капрал поліції Сергій Сергійович Сьомін загинув 04 травня 2026 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи територіальну цілісність і незалежність нашої країни.
Старшина Віктор Козловський народився 13 листопада 1971 року. Cтрілець- гранатометник механізованого відділення-бойової машини. Довгий час вважався зниклим безвісти. Загинув 01 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Берхівка Донецької області.
Солдат Євген Губін народився 11 вересня 1993 року. Навідник групи засобів виводу та евакуації роти спеціальної розвідки розвідувального батальйону. Помер 06 травня 2026 року у Головному військовому клінічному госпіталі міста Києва після отриманого поранення під час виконання бойового завдання 17 лютого 2026 року в районі населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області.
Солдат Олександр Федоров народився 13 квітня 1988 року. Пожежний пожежного взводу групи матеріального забезпечення. Вірний військовій присязі, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув 30 вересня 2023 року в районі населеного пункту Роботине Запорізької області під час виконання бойового завдання. Довгий час вважався зниклим безвісти.
Солдат Максим Ліхолат народився 13 квітня 1987 року. Радіотелефоніст взводу спостереження розвідувальної роти. Загинув 23 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Залізничне Синельниківського району Дніпропетровської області.
Церемонія розпочалася на головній площі міста — Героїв Майдану. Траурний кортеж супроводжували сотні містян, які ставали на коліна, вшановуючи подвиг земляків.
«Вони віддали найдорожче — власне життя — за майбутнє України, за те, щоб наші діти жили у вільній країні», — написав у фейсбуці волонтер Геннадій Шевченко
Під час заходу відбулася Загальнонаціональна хвилина мовчання. Місто завмерло у тиші, згадуючи не лише п’ятьох сьогоднішніх героїв, а й усіх співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації.
ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.
