Fotoinform

 

 

Які у Вас плани на різдвяні свята?

 

Цього року хочеться максимально простих і справжніх свят. Без метушні, без гучних вечірок — просто час у колі найближчих людей. Плануємо тихі вечори вдома: можливо, приготуємо щось смачне разом, подивимося улюблені фільми, поговоримо. Для мене зараз Різдво — це не про масштаб чи ідеальну картинку, а про близькість і вдячність за те, що ми разом. 

 

Який найяскравіший спогад або історія, пов’язані з Різдвом?

 

Найяскравіші спогади — з дитинства, з Маріуполя. Коли Різдво було дуже домашнім і затишним: запах мандаринів і випічки, тиша за вікном. Це була така проста, непоказна радість. Ці спогади досі зі мною, вони дуже світлі й водночас трохи болючі, бо повертають у часи, які вже не повторяться. Але я вдячна за них — вони нагадують, що таке справжнє свято, і саме до цього відчуття хочеться повертатися зараз.

 

Який різдвяний подарунок запам’ятався найбільше?

 

Чесно — не конкретна річ. Найціннішими завжди були подарунки-емоції: спільний час, увага, щирі слова, несподівані жести турботи. З роками розумієш, що саме це і залишається з тобою надовго — не речі, а моменти близькості..

Чи є цікава історія, пов’язана з різдвяною іграшкою?

У нас у родині є декілька старих ялинковихі іграшок. Деякі з них ще з мого дитинства, а може, навіть старші. Вони неідеальні, десь потерті, але кожна — з історією. Коли бачу їх, відчуваю, ніби торкаюся спогадів і думаю про те, скільки свят вони вже бачили, скільки людей її торкалося. 

 

Які колядки у Вас найулюбленіші? І чому?

 

Звісно, найулюбленіші ті, що згадуються з святвечору у дитинстві — вони назавжди залишаються в серці як частина найтепліших спогадів. Проте, зараз мені дуже близькі автентичні виконання, до прикладу Гурт Щука-Риба. Їх виконання завжди чується, як щось справжнє, живе — не стилізація, а саме дух традиції. Мене дуже радує, що українські артисти також почали активно популяризувати колядки у своїй творчості, повертати їм життя й актуальність, робити їх знову помітними в сучасному культурному просторі. Але я щиро ціную, коли до цього підходять відповідально — вивчаючи справжні традиції. Тоді колядка стає не просто піснею, а містком між поколіннями, способом зберегти те, що передавалося віками. І саме такі виконання — глибокі, усвідомлені — найбільше зворушують і дають відчуття причетності до чогось набагато більшого за нас.

 

Чи змінилося, на Вашу думку, сприйняття Різдва за останні роки?

 

Дуже змінилося. Раніше Різдво асоціювалося насамперед із радістю, святом, веселощами, а зараз — з надією й вдячністю. Ми стали набагато більше цінувати прості речі: світло, тепло, саме життя, можливість бути разом із рідними. Те, що раніше здавалося само собою зрозумілим, набуло нової ваги й значення. Мені здається, Різдво стало глибшим, більш усвідомленим святом. Ми почали активно відокремлювати й популяризувати саме українські традиції — шукати автентичні колядки, повертатися до давніх обрядів, розуміти символіку кожного елементу свята. Це вже не просто звичка чи данина моді, а справжня потреба відчути свою ідентичність, свою культурну приналежність. І це, як на мене, дуже цінна зміна.

 

 

 

 

Які у Вас плани на різдвяні свята?

 

Різдвяні свята ми завжди святкуємо в колі сімʼї , їдемо до мами , варимо кутю, готуємо святу вечерю з 12 пісними стравами, чекаємо колядників.

 

Який найяскравіші спогад чи історія повʼязані з Різдвом?

 

Якось ми з дівчатами вирішили перед Різдвом ворожити це була історія з дзеркалом , все це треба було зробити опівночі, все налаштували накрилися покривалом і почали цей обряд , це було вдома у мене коли я жила ще з батьками в Носівці , мій батько все це знав і вирішив нам додати перчинки, взяв тай налякав нас немов привид , ой що це було ви б бачили , злякалися спочатку, а потім так сміялися , це було дуже смішно .

 

Який подарунок на Різдво запамʼятався найбільше? Це був різдвяний костюм , мені подарувала його бабуся, та намисто , воно було дуже красиве, я в ньому ходила колядувати.

 

Можливо є цікава історія повʼязана з різдвяною іграшкою?

 

Так, є одна різдвяна іграшка , я її зберігаю вже 26 років , це Різдвяний заєць який я подарувала своєму синові на перше його Різдво , він дуже милий і завжди мені нагадує про ті часи коли він був маленьким.

 

Які ваші колядки найулюбленіші? І чому? 

 

Найулюбленіша колядка це Щедрик, з самого дитинства її співала, в юності ми збиралися великою компанією друзів , вдягали різдвяні наряди і ходили колядували , співали пісень , це було дуже весело і цікаво.

 

Чи змінилося сприйняття Різдва на вашу думку за останні роки?
 

Так, це моя особиста думка , але з війною , зникло це відчуття радості та щастя, душевного спокою , ми стали замкнутими та скупими на емоції, стали менше збиратися в родинному колі, не так гучно лунають колядки , багато обставин які не дають можливості бачити рідних людей і разом святкувати такі чудові зимові свята. Але я впевнена що все повернеться, будемо весело і радісно святкувати найулюбленіші зимові свята .

 

 

Які у Вас плани на різдвяні свята?

 

Різдво для мене — це про тишу після шаленого року. Планую провести ці дні з близькими, без поспіху, з теплими розмовами, музикою і відчуттям вдячності. Обов’язково буде час і для творчості — у такі дні народжуються дуже чесні пісні.

 

Який найяскравіший спогад чи історія повʼязані з Різдвом?

 

Найяскравіше Різдво — з дитинства. Коли вся родина збиралась разом, у хаті пахло кутею, а за вікном було так тихо, що здавалося — час зупинився. Тоді Різдво було справжнім дивом, і я досі намагаюся це відчуття зберегти.

 

Який подарунок на Різдво запамʼятався найбільше?

 

Найцінніші подарунки — не речі. Пам’ятаю Різдво, коли головним подарунком була присутність усіх рідних за одним столом. Зараз розумієш: це і є справжня розкіш.

 

Можливо, є цікава історія, повʼязана з різдвяною іграшкою?

 

У нас була стара ялинкова іграшка — ще з радянських часів. Вона завжди виглядала трохи недоречною серед нових прикрас, але без неї ялинка ніби втрачала душу. Тепер для мене це символ зв’язку поколінь.

 

 Які ваші колядки найулюбленіші? І чому?

 

«Добрий вечір тобі» та «Нова радість стала». Вони дуже світлі й сильні емоційно. У цих колядках є і віра, і надія, і відчуття єдності — те, чого нам зараз усім так не вистачає.

 

Чи змінилося сприйняття Різдва, на вашу думку, за останні роки?

 

Так, дуже. Різдво стало глибшим. Менше показного, більше сенсу. Ми почали цінувати не декорації, а людей поруч, тепло і сам факт, що можемо святкувати. Сьогодні Різдво — це про світло всередині, яке важливо зберегти, попри все.

 

Планую провести Різдво в колі найближчих людей. Для мене це про дім, тепло, прості речі, смачну вечерю, розмови до пізньої ночі, музику.

 

 Насправді дуже багато яскравих спогадів, але є один який хочу виокремити, я і моя сімʼя обожнювали Різдво, бо саме тоді я вдягала мамині каблуки, брала уявний мікрофон і влаштовувала домашні концерти з колядок. Я співала для всієї родини, як на справжній сцені, а вони сміялися, аплодували й підтримували мене

 

 Найбільше мені запам’ятався подарунок з дитинства — мій перший   мікрофон. Він був рожевого кольору, і я просто була в захваті від такого подарунку.

 

У нас є стара різдвяна іграшка, яку ми вішаємо щороку. Вона вже не ідеальна, але саме з нею в мене асоціюється дім, Різдво і ті моменти, коли вся родина разом. Для мене нас вона як маленький оберіг.

 

 Зараз кожен момент із сім’єю неймовірно цінний. Після всього, що відбувається, я ще більше ціную тепло дому, прості зустрічі, сміх рідних і ті маленькі традиції, які дарують відчуття спокою і єдності. Різдво стало для мене не лише святом, а справжнім символом надії й вдячності.