Fotoinform

Денису 42 роки, проживає у Кіровоградській області, має дружину. Він колишній пірнальник, адже більшу половину свого життя ним пропрацював.

- Та потім довелося змінити громадський одяг на військову форму. АТО. 2015 рік. Я добровільно пішов на захист нашої країни, - ділиться чоловік своєю історією: - І до квітня цього року я захищав її, як міг, воював на фронті. Та потім моє здоров’я дало збій. Місяць я дуже мерзнув, ми з хлопцями ночували майже під відкритим небом. Якщо можна сказати «ночували»… У країні війна, тому не доводиться обирати – треба захищати свої сім’ї. Та чомусь моє здоров’я почало підводити – кашель, температура, слабкість, запаморочення, схуднув. Я не знав, що зі мною відбувається, але підозрював: щось не так. У квітні мені стало ще гірше. Тоді із передової мене доставили у шпиталь.
Дениса обстежили, а потім сказали, що в нього туберкульоз обох легень. Раніше у праву легеню набиралася рідина, тому він припустив, що знімок саме такий.

- На рентгені показало, що в мене побиті легені туберкульозом. Я взагалі хворів один раз у п’ять років, хворобу переносив на ногах, ніколи не скаржився на здоров’я. Та подальші аналізи показали, що я переніс туберкульоз на ногах. Як таке може бути? Я сам був здивований. Лікарі кажуть, що це рідкісний випадок, що сильна жага до життя перемогла хворобу. Втім мені призначили лікування, яке я розпочав у перший день. Я приймаю протитуберкульозні препарати, аби хвороба не повернулася, - розповідає Денис.
Чоловік лікувався у різних закладах – шпиталях, санаторіях, протитуберкульозних лікарнях. Зараз він п’є ліки вдома, перебуває на амбулаторному лікуванні. Постійно з ним на зв’язку соціальна працівниця проекту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» Ольга Іваненко.

- Ольга стежить за станом мого здоров’я. Я би сказав: це якісний моніторинг мого здоров’я. Я отримую від неї багато корисної інформації з приводу мого подальшого лікування, моральну підтримку, а також щомісячні сертифікати на продукти харчування за прихильність до лікування. Важливо, що в таких ситуаціях хворі на туберкульоз не залишаються на одинці із хворобою, а відчувають підтримку від благодійної організації. Мені залишилося лікуватися ще три місяці, а потім я проходитиму чергове обстеження. Дуже вірю, що туберкульоз, який я переніс на ногах більше не повернеться до мене.

Денис наразі оформлює третю групу інвалідності. Завжди на зв’язку із своїми побратимами, допомагає у міру своїх можливостей. Каже, що перемога буде за нами, головне – отримувати підтримку від українських партнерів.

Вікторія Семененко