Fotoinform

Проте по Україні — було зареєстровано 2 спалахи, пов’язані з вживанням недоброякісної питної води – з міського водогону в м. Ізмаїл, с.Броска, с.Матроска Одеської області у червні 2016 року (на ГЕК встановленими збудниками – постраждало 776 осіб, у т.ч. 449 дітей) та з криниць у с.Старогорожане Баштанського району Миколаївської області у серпні-листопаді 2016 року (на вірусний гепатит А – постраждало 37 мешканців, у т.ч. 28 дітей).

Геологічні особливості території Кіровоградської області обумовлюють особливості хімічного складу води що споживається населенням. До таких особливостей слід віднести підвищений вміст природних радіоактивних елементі (уран, радій, радон), нітратів, загальної мінералізації (залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, сухий залишок), що підтверджується результатами лабораторних досліджень питної води з місцевих джерел, особливо підземних (громадські та індивідуальні колодязі, свердловини).

Так, із 2203 проб водопровідної питної води, що були досліджені в лабораторіях установи протягом 2016 року, кожна п’ята (21,8%) не відповідала вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-хімічними показниками. Найбільша частка нестандартних проб спостерігається в наступних районах: Онуфріївському (100%), Бобринецькому (80%), Благовіщенському (68%), Добровеличківському (56%), Петрівському (54%), Компаніївському (50%), Голованівському (44%), Олександрівському (39%), Новомиргородському (39%), Вільшанському (38%), Знам’янському (32%), Маловисківському (26%), Новоукраїнському (25%), Кіровоградському (25%), Долинському (24%).

В переважній більшості, вода не відповідала нормативам за органолептичними (каламутність) та санітарно-хімічними показниками (залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, сухий залишок).

За мікробіологічними показниками із 3405 досліджених проб води із водопровідної мережі не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам — 5,4%. Частіше відхилення за цими показниками спостерігались у Знам’янському (39%), Вільшанському (22%), Компаніївському (15%), Новоукраїнському (14%), Гайворонському (9%), приблизно 7% проб в Олександрійському, Кіровоградському та Онуфріївському районах.

Поряд з цим, на території області є об’єкти соціальної сфери (лікарні, лікарські амбулаторії, навчальні заклади, в т.ч. в літній період табори з денним перебуванням на базі загальноосвітніх навчальних закладів), які забезпечені водою від власних локальних джерел водопостачання — колодязів та артезіанських свердловин. В переважній більшості випадків, періодичний лабораторний контроль води з цих джерел їх власниками не забезпечений, дослідження на санітарно-хімічні та мікробіологічні показники безпеки проводяться однократно, а на показники радіаційної безпеки в останні роки взагалі не проводяться.

Слід зауважити, що вміст природних радіонуклідів у питній воді призводить до підвищеного внутрішнього опромінення людини, як безпосередньо органів шлунково-кишкового тракту, так і через ексхаляцію у повітря приміщень радіоктивного газу радону — 222, який є канцерогеном та спричинює злоякісні новоутворення в легенях та захворювання на лейкемію у дітей.

Не менш значущим у формуванні здоров’я жителів області є якість питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, адже більшість сільських населених пунктів забезпечені саме водою із колодязів, а показники її безпечності та якості в декілька разів гірші.

За результатами лабораторних досліджень води з громадських та індивідуальних колодязів області, які були проведені в лабораторіях установи протягом 2016 року відомо, що дві третини досліджених проб не відповідали вимогам за санітарно-хімічними показниками (65%), що на 4,5% гірше ніж у 2015 році. Найбільш високий показник невідповідних проб спостерігається в Благовіщенському – 85% та Олександрівському – 82% районах. У Компаніївському, Маловисківському, Новоукраїнському, Голованівському, Добровеличківському, Кіровоградському, Олександрійському та Петрівському районах більше 70% досліджених проб були з відхиленнями.

Найменша питома вага невідповідних проб за санітарно-хімічними показниками спостерігається у Новгородківському районі та становить 34%, тобто кожна третя проба питної води не відповідає вимогам нормативів.

Крім того, більше половини (53%) досліджених проб води з громадських колодязів області не відповідає вимогам за вмістом нітратів, що на 40% більше ніж показник в цілому по Україні (13%).

В індивідуальних колодязів перевищений вміст нітратів був у 70% досліджених проб (показник по України — 22,5%).

Відповідно до аналітичних даних Державної установи “Центр контролю та моніторингу захворювань МОЗ України” (за результатами лабораторних досліджень питної води з громадських колодязів, що були проведені обласними лабораторними центрами МОЗ України) Кіровоградська область займає лідируюче положення щодо забруднення нітратами води громадських та індивідуальних колодязів.

Чисельні наукові дослідження довели, що нітрати мають високу токсичність для людини та здатність трансформувантися у нітрозаміди і нітрозаміни, яким властива мутагенна й канцерогенна дія. Встановлено, що нітрати впливають на органи травлення, в тому числі виникнення ракових пухлин в шлунково-кишковому тракті у людини, на діяльність сердцевосудинної системи. Тривале надходження нітратів (навіть в незначних дозах) зменшує кількість йоду, що призводить до збільшення щитовидної залози.Порівняно легко людина переносить середньодобову дозу нітратів в 15-200мг; 500мг — це гранично допустима доза (600мг — вже токсична доза для дорослої людини), а для отруєння грудного малюка досить і 10мг нітратів.

Поряд з цимм, рівні забруднення води нітратами в громадських колодязях області перевищують нормативи більш ніж у 9 разів (наприклад вміст нітратів у воді з колодязя по вул.Жовтнева в с.Паліївка, Маловисківського району становить — 476,2 мг/дм3 при нормативному значенні 50 мг/дм3), а в індивідуальних досягають більш ніж 30 кратних перевищень (с.Злинка, Маловисківського району — вміст ніртатів 1731,6 мг/дм3).

За бактеріологічними показниками кожна шоста проба води з громадських колодязів була з відхиленнями. Найбільша питома вага невідповідних проб у Олександрійському — 75% та Знам’янському — 46%, районах, а також по м.Олександрія — 42%. В межах 20-30% невідповідних проб спостерігалось в Новоукраїнському, Новгородківському, Гайворонському районах та по м.Кіровоград.

В рамках Комплексної програми захисту населення Кіровоградської області від іонізуючого випромінювання установою протягом 2013-2014 років проводились дослідження питної води.

Проби води відбирались із підземних джерел водопостачання (свердловини та громадські колодязі), що забезпечують водою лікувальні та навчальні заклади, сільські ради, приватні підприємства у м.Кіровограді та 15 районах області. Перевищення вмісту радону-222 в межах від 105,5 до 654,1 Бк/л (при нормативному значенні – 100 Бк/л) виявлено в 11 районах. Найбільш несприятливими в цьому відношенні стали наступні райони: Гайворонський — 80% (перевищення до 6 разів), Знам’янський — 57% (від 1,3 до 4 разів) Компаніївський — 50% (від 1,6 до 5 разів), Вільшанський — 43% (від 1,5 до 4 разів), Кіровоградський — 41 % (від 1,2 до 3,5 разів), Бобринецький — 43% (перевищеня в 2 та більше разів).

Після завершення програми, дослідження питної води на вміст природних радіонуклідів, в т.ч. радону-222 практично не проводяться. Так, протягом 2016 року з нецентралізованих джерел в лабораторії установи було досліджено лише 18 проб води, із яких у 6 виявлено перевищення.

Джерело  www.labcentr.kr.ua