Fotoinform

        Надя Рушева народилася 31 січня 1952 року в м. Улан-Баторі в родині московського художника Миколи Костянтиновича Рушева і солістки балету Тувинського театру Наталії Дойдаловни Ажикмаа, які на той час були в творчому відрядженні в столиці Монголії.
В чотири роки, слухаючи казки Пушкіна, які читав Надійці батько, під враженням від почутого дівчинка взяла в руки олівець і намалювала сходу понад 30 малюнків. Як згадував Микола Костянтинович найбільше в перших малюнках вражали промальовані костюми. Надя не випускала з рук олівець, вона змальовувала на папері все, що народжувалось в її уяві, малювала завжди і всюди. Першим розгледів в маленькій донечці талант художниці саме її батько.
У 1964 році відкрилася перша виставка малюнків Наді в редакції журналу «Юність». Про «дівчинку – генія, яка малює серцем», «творця від Бога», «вундеркінда» слава розійшлася доволі швидко. За таке коротке життя Наді Рушевої відкрилося понад півтора десятка виставок, як в СРСР, так і далеко за його межами.

«Дівчина з задумливим поглядом та світлою посмішкою» казала, що інколи хочеться закинути подалі підручники і малювати, малювати. Також Надя зазначала, що живе життям тих, кого малює, бачить їх скрізь папір. Вона рідко малювала з натури, переважно в її уяві народжувались образи, які вона й переносила на аркуш паперу.

Відомий пушкініст Олександр Гессен звернувся до Наді з пропозицією проілюструвати його книгу «Життя поета». Коли співпраця набирала обертів Гессен не міг приховувати свій захват від створюваного Надею: «Звідки у цієї дівчинки таке глибоке відчуття художника? Звідки таке проникнення в дух настрою Пушкіна і його епохи?»

В творчому доробку Наді Рушевої понад 10 тисяч малюнків. Вона створила яскраві образи до міфів Стародавньої Еллади, «Маленького принцу» Екзюпері, «Майстра і Маргарити» Булгакова, творам Л. Толстого, Байрона, Кіплінга та ін.
Після відвідування концерту Володимира Висоцького Надя була настільки вражена та абсолютно переконана, що вони споріднені душі.

Дослідники життя і творчості Наді Рушевої відзначають її дар в найдрібніших деталях відтворювати минуле і передбачати майбутнє, навіть деякі поєднують цей факт з її датою народження, що дівчина народилася в один день з Вангою, хоча і в різні роки.

Захоплювалась ілюстраціями до балету, малювала те, що пізніше втілилось на сцені, вже після її смерті.

Мріяла стати мультиплікатором або займатися книжковою графікою, про це в лютому 1968 року писала своєму артеківському другу Аліку (Олегу Сафаралієву). З цих листів також дізнаємося, що її улюблені заняття – копатися в книжках, малювати та базікати з друзями; улюблені поети – Маяковський, Євтушенко та Пушкін; прозаїк – Лев Толстой; герої – П’єр Безухов, маленький принц та Наташа Ростова… це в травні 1968 року, а вже за місяць: «Якщо не читав М. Булгакова «Майстер і Маргарита» ОБОВ’ЯЗКОВО ПРОЧИТАЙ!»

За декілька днів до раптової смерті Наді Ленінградською студією документальних фільмів був зроблений невеличкий фільм-нарис «Тебе, як перше кохання...», який не встигли до знімати. Знімальна група була вражена Надіним талантом, її безпосередністю, готовністю зосередитися і малювати у будь-який момент. Музичним супроводом до фільму стала улюблена Надею повільна частина другого концерту Рахманінова. Зйомки фільму та саме цю подорож в Ленінград Надя назвала найулюбленішою поїздкою, про що весела та сповнена сил сказала батькам, коли повернулася додому 5 березня 1969 року.
Наступного дня, 6 березня 1969 року, збираючись до школи, Надя втратила свідомість… П’ять годин лікарі намагалися врятувати життя дівчини… Надя Рушева померла не приходячи до тями. Як вже потім зазначили лікарі, що дівчина з самого народження була невиліковно хвора (вроджений дефект сосудів головного мозку).

Ім’ям Наді Рушевої названа планета та перевал на Кавказі, її ім’я носить школа в якій вона навчалась, їй присвячують вірші…
Батько Наді Рушевої Микола Костянтинович не набагато пережив свою талановиту доньку, але встиг написати книгу спогадів про талановиту доньку «Останній рік Надії».

Ідея розповісти про унікальну дівчину – самородка виникла давно. Всі бажаючі, хто завітає до музею познайомитися з творчістю Наді Рушевої, будуть мати можливість переглянути репродукції її творів та документальні фільми та відеопрезентації про її життєвий та творчий шлях.

Можливо для більшості відвідувачів музею це буде перше знайомство з творчістю Наді Рушевої, але абсолютно переконані, що байдужих до її долі та створених нею за коротке земне життя робіт не зустрінемо…

Тетяна Ткаченко – директор Кіровоградського обласного художнього музею