Fotoinform

 Відповідно до ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) його платники – фіз- та юрособи, в т. ч. нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є будівлі, віднесені згідно з нормативно-правовими актами до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості. За наявності у платника податку кількох таких об'єктів така база визначається окремо за кожним з них. Базу оподаткування податком на нерухоме майно та розмір податку для фізичних осіб на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розраховують органи ДПС, які до 1.07.2012 надсилають за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості податкове повідомлення-рішення про суму податку, що підлягає сплаті, а також платіжні реквізити. Юридичні особи базу оподаткування об‘єктів житлової нерухомості обчислюють самостійно на підставі документів, що підтверджують права власності на такий об‘єкт.
Пільги щодо сплати податку на нерухоме майно в ПКУ передбачаються у вигляді зменшення бази оподаткування об'єктів житлової нерухомості та повного або часткового звільнення від сплати податку. Зокрема, зменшується база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи: для квартири – на 120 м2; для житлового будинку – на 250 м2. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізособа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, що перебуває в його власності.
Не оподатковуються наступні об‘єкти житлової нерухомості: ті, що перебувають у власності держави; розташовані в зонах відчуження та відселення; будівлі дитячих будинків сімейного типу; садовий або дачний будинок, але не більше одного об‘єкта на одного платника податків; об‘єкти, які належать багатодітним та прийомним сім‘ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного об‘єкта на сім‘ю; гуртожитки.
Ставки податку на нерухоме майно встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 м2 житлової площі об'єкта житлової нерухомості:
• для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2, ставки податку не можуть перевищувати 1% розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року;
• для квартир, житлова площа яких перевищує 240 м2, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2, ставка податку становить 2,7% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.
Сплачується податок на нерухоме майно за місцем розташування об'єкта оподаткування. Причому фізичні особи сплачують цей податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Юридичні особи розраховують податок самостійно та сплачують його авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом.