Fotoinform

Кожні чотири з п’яти (80,4%) обстежених домогосподарств оцінили рівень своїх доходів як достатній (по Україні – 58,5%), майже кожне п’яте (18,9%) – як дохід, достатній для нормального харчування, але обмежували себе в споживанні непродовольчих товарів та послуг (по Україні – 39%). Разом з тим 0,7% домогосподарств не змогли забезпечити навіть достатнє харчування (по Україні – 2,5%).
Під час опитування домогосподарствам було запропоновано вказати, яка сума грошей необхідна в середньому кожній особі на місяць, щоб не відчувати себе бідними. Це є одним з методологічних підходів до визначення суб’єктивної межі бідності. Дев’ять з десяти домогосподарств вказало дохід у розмірі понад 2700 грн. Наступним за ступенем поширення був дохід домогосподарств у розмірі 1900–2300 грн. (5,4%).
У ході дослідження першочергового спрямування можливих додаткових коштів респондентам було запропоновано визначити три пріоритетні напрямки. У разі значного збільшення доходів 53% домогосподарств повідомили, що спрямували б додаткові кошти, у першу чергу, на відпочинок (по Україні – 50%), 47 – 34% – відповідно на лікування, поліпшення житлових умов, на придбання побутової техніки та придбання одягу та взуття, 27% – на накопичення, 19% – на купівлю автомобіля. Порівняно з 2010р. зросли частки домогосподарств, які витратили б додаткові кошти на відпочинок (на 12,7 в.п.), на освіту (на 3,9 в.п.), на купівлю автомобіля (на 3,4 в.п.), на накопичення (на 1,8 в.п.). Разом з тим, зменшилися частки респондентів, які спрямували б кошти на покращання харчування (на 12,3 в.п.), на придбання одягу та взуття (на 6,1 в.п.), на розвиток підприємства (на 4,3 в.п.), на придбання побутової техніки, на лікування (відповідно на 2,4 – 0,8 в.п).