Fotoinform

 Вихованці дитсадка із захопленням та цікавістю навчалися виготовляти лялечкиі одразу почали ними гратися. Специфікою будь-якої ляльки-мотанки є те, що вона не має обличчя. Дитячі психологи впевнені, що саме цей нюанс сприяє розвиткові дитячої уяви. Дитина має змогу домалювати дивовижні картини власного світу.
Українська народна іграшка має надзвичайно багату історію. Вона поєднала в собі все: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Власне, ляльки-мотанки, мали символічний характер. Їх, зазвичай, робили із клаптиків тканини, одягаючи в український народний однострій, використовуючи натуральні нитки: шерсть, льон або лляний шпагат.
Різновидів ляльок-мотанок є дуже багато, і кожна має своє символічне призначення. Є ляльки-мотанки, які слугують оберегами та мають особливу силу, коли вони зроблені людиною з добрими помислами. Ляльки-трав`янки захищають від хвороб.
Усе в ляльці є символічним та має прихований зміст: ручки в ляльки-мотанки, яку дарували дівчинці, були символом того, що вона буде працьовитою господинею, великі перса – це свідчення материнського начала, добробуту в родині, лялька з дитиною – знак матері-берегині сімейного вогнища. Голову ляльки обов’язково потрібно вінчати або косою, або ж хустиною, намисто на ляльці-мотанці – це символ достатку та добробуту. Також були ляльки-мотанками у вигляді козачків, якими могли бавитися хлопчики у такий спосіб прищеплювали любов до національного коріння, та соціальну роль оборонців.
Для вихователів дитячого закладу співробітники музею провели майстер – класи із виготовлення ляльки – мотанки та вузлової ляльки, янголяток-оберегів з тканини та новорічних ялинкових прикрас.

Степанок О.В. завідуюча відділом науково просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею,
Ащеулова Т.С. - науковий співробітник відділу музею - картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»