Fotoinform

Терапевти і медсестри, хірурги і фармацевти, фельдшери і працівники швидкої допомоги – їх об’єднує служіння головній цінності кожної людини – здоров’ю.
З цієї нагоди 14 червня 2013 року у Кіровоградському обласному художньому музеї було розгорнуто експозицію «За покликом серця» до Дня медичного працівника.

Це свято встановлене в Україні «…на підтримку ініціативи працівників установ і закладів охорони здоров’я України…» згідно з Указом Президента України від 3 червня 1994 р. № 281/94 «Про День медичного працівника».

Ще у XVI-XVII століттях у медицині відбувся поділ на хірургічні та терапевтичні хвороби, у XVIII ст. з терапевтичних захворювань виділяються інфекційні, нервові, психічні та дитячі хвороби. У XIX ст. з’являються нові терапевтичні спеціальності: кардіолог, пульмонолог, нефролог, ендокринолог, дерматолог, алерголог, гастроентеролог та ін. Однак і в цих професіях відбувається ще більш вузький поділ: діабетологія (з ендокринології), ангіоневрологія (з неврології) та ін. З’являються все більш ефективні лікарські препарати, нова апаратура, удосконалюються діагностичні та лікувальні технології, поліпшується оснащення лікувально-профілактичних установ. Сьогодні є можливість вилікувати пацієнтів, які в недавньому минулому були приречені. Від професіоналізму і милосердя людей, що присвятили себе медицині, залежить найдорожче для кожної людини – здоров’я і життя.
Професія медика – нелегка праця, що вимагає повної самовіддачі і високої міри відповідальності. Праця медика пов’язана з великим фізичним і психічним напруженням. Видатний російський письменник та лікар А.П. Чехов (1860-1904) писав, що бувають хвилини, коли лікар настільки пригнічений несприятливим результатом лікування хворого, що виявляється не в змозі жити повноцінним людським життям. У галереї чеховських персонажів вирізняються два типи лікарів, що є актуальними для усіх часів: доктор Осип Димов з «Попрыгуньи» – вічний трудівник, символ майже ідеального медика із, нажаль, закономірним трагічним фіналом; своєрідним контрастом Димову постає перед нами Дмитро Старцев з оповідання «Ионыч» – зі своїм культом успішності, фетишизацією грошей і поступовою моральною деградацією на фоні матеріального благополуччя.
В експозиції представлені роботи з фондів Кіровоградського обласного художнього музею. У живописних творах «Асистент (в аптеці)» (1960) В. Гончаренка та «Медсестра» (1974) А. Захарова – образи вірних помічників лікаря, що завжди допоможуть полегшити страждання хворого або просто скажуть йому добре слово. Подовжені пропорції, професійний жест піднятих рук з молоточком невропатолога в портреті «Невропатолог Д. Снєгурський» (1968) закарпатського художника Володимира Микити – це своєрідне намагання вивести «формулу духовності» цілителя людських недугів.

У цей день ми висловлюємо безмежну вдячність усім медичним працівникам за сердечну чуйність, врятовані життя та повернуте здоров’я, а також представникам немедичних професій, які зробили вагомий внесок у розвиток медицини.

Володимир Мороз – науковий співробітник
Кіровоградського обласного
художнього музею