Нужна финансовая помощь на срочную операцию



Кіровоград: виставка до Дня Соборності та Свободи України

Январь 22, 2014 | Новини | Просмотров: 607 | Комментариев: 0

22 січня 2014 року у Кіровоградському обласному художньому музеї відкрилася експозиція художніх творів, присвячена 95 - й річниці від дня проголошення 22 січня 1919 року Акту злуки Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною Республікою, який був ратифікований наступного дня Всеукраїнським трудовим конгресом як «Універсал Соборності».

Святковий Акт Злуки розпочався 22 січня о 12 годині. Міністр закордонних справ Західноукраїнської Народної Республіки Льонгин Цегельський зачитав і передав голові Директорії В.Винниченку грамоту-ухвалу Української Національної Ради від 3 січня 1919 року. Це відбувалося біля пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві. У відповідь представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал: «… Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка….».
Однак через кілька місяців січневий акт фактично перестав бути чинним і наприкінці 1919 року його денонсовано.
П’ятий за рахунком універсал у новітній історії України великою мірою був декларацією намірів, гарним жестом, адже невдовзі після підписання з’ясувалося, що керівники обох державних утворень мають діаметрально протилежні погляди чи не по всіх питаннях, окрім ідеї Соборної Української Держави. Після проголошення Акту Злуки реально продовжували існувати два уряди (УНР і ЗУНР), дві армії, різні соціально-економічні політики, зовнішньополітичні орієнтації тощо.
Серед причин, чому у 1919 році не відбувся проект «Українська Соборна Держава», дослідники найчастіше виокремлюють наступні: відсутність школи конституціоналізму та європейського виховання у «наддніпрянців», надмірна обережність та консерватизм «галичан»; неспроможність України, за визначенням нашого земляка Євгена Маланюка, «зробитися необхідною, як штани» для світу в цілому та Європи зокрема, що у свою чергу постійно створювало ситуацію вибору з-поміж варіантів чужого вибору.
Позитивним моментом Акту злуки стало усвідомлення загальноукраїнської спільності серед населення, яке довгий час знаходилось у складі різних держав.
Таким чином, Акт возз’єднання, злуки двох частин України став символічним знаком прагнення єдності. Тому 22 січня 1919 року по праву займає своє місце в українському пантеоні визначних дат.
Прагнення до Соборності, як до злиття індивідуального та соціального, ідеального типу відносин між людьми, способу об'єднання зусиль, шляху вирішення проблем, існувало серед українців завжди і знайшло свій відбиток в образотворчому мистецтві радянського періоду зокрема.
Експозицію розгорнуто на фоні картини видатного кіровоградського художника Миколи Гнатовича Бондаренка (1914 – 1999), сама назва якої спрямована на відродження надії в серцях патріотів України - «Ще не вмерла Україна» (1993).
На ній зображені видатні особистості, які на думку автора картини сприяли державотворчому процесу в Україні - гетьмани, політичні діячі, письменники тощо.
Сам ж образ України зображено у вигляді чарівної дівчини у національному одязі та тризубом у лівій руці, як символом влади. Птах над нею – символізує оберіг з боку Духу Святого, а значить – і наші надії на кращі часи для української держави та її народу.
Також в експозиції представлені гіпсові макети медалей Андрія Німенка, на яких зображено провідних політичних та військових діячів визвольних змагань 1917-1920 рр. в Україні: Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Симона Петлюру та Григорія Тютюнника.
Доповнює експозицію цікавий інформаційний матеріал, який ознайомить відвідувача з специфікою політичної думки у сучасній Україні та чисельними перипетіями її сьогочасного політичного життя.
Ідея Соборності як органічного союзу вільних особистостей, з'єднаних взаємною повагою, актуальна для сучасного українського суспільства, яке шукає нові форми для забезпечення єдності при збереженні повноти та різноманіття своїх частин.

Отченашко Олександр, науковий співробітник
відділу науково – просвітницької роботи
Кіровоградського обласного
художнього музею.


Якщо у Вас залишилися які-небудь питання, або у Вас є бажання висловитися з приводу цієї статті, то Ви можете залишити свій коментар внизу сторінки. Запропонуйте цю статтю друзям:
Автор Subscribe to Fotoinform.net: Кировоградские новости by Email Google

Социальные комментарии Cackle
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool

Установите обновленное приложение на Андроид на Айфон и айпад и читайте свежие новости прямо на своем мобильном или планшете
 
Загрузка...

Загрузка...

Rambler's Top100 uptime узнать
Besucherzahler
счетчик посещений