Fotoinform

Казахстан, в якості країни–співрозмовника, було обрана не випадково. Минулий рік в нашій бібліотеці був роком спілкування з молоддю Росії. Нам вдалося поспілкуватися з молоддю міст Томськ та Вологда. Але, Україна та Росія – дві країни, що йдуть одним шляхом розвитку, які, незважаючи на певну кількість протиріч, є надзвичайно схожими. Казахстан – країна з іншими традиціями та звичаями; в якій більше 70 % населення є мусульманами. В той же час - це країна так званого «ближнього зарубіжжя» і тому спілкування може відбуватись без перекладача, російською мовою.

Тема спілкування була обрана близькою усім присутнім – адже обговорювалися інтереси та проблеми молоді обох країн. Діалог виявився надзвичайно насиченим та цікавим. Але про все по черзі.
Одразу, після перегляду ознайомчих відеороликів Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О.М.Бойченка та Костанайської бібліотеки для дітей та юнацтва ім. І.Алтинсаріна, молодь перейшла до обговорення найактуальніших для них питань – здобуття освіти та працевлаштування. Вже на початку спілкування наші аудиторії знайшли ряд відмінностей: серед професій, які обирає молодь міста Костанай, на першому місці знаходяться технічні та робітничі професії, в той час, як молоді кіровоградці перевагу віддають гуманітарним та юридичним спеціальностям. Але, в обох країнах здобуття вищої освіти залишається приорітетним. Що ж стосовно працевлаштування – то тут ситуація майже однакова: працевлаштування молоді відбувається з обов’язковим випробувальним терміном (в Казахстані він становить 6 місяців).
Цікаво пройшло обговорення питання служби в армії. Кіровоградці активно цікавились, скільки служать в армії Казахстану і чи є можливість проходити цю службу дівчатам. Костанайці відповіли, що так же як і в Україні, в Казахстані військова служба триває один рік, що жінки також можуть служити, хоча й зазначили, що на сьогоднішній день жіночій набір ненадовго призупинено. Виявилося, що жінок в казахстанській армії навіть більше, ніж в український, хоча й не на багато. Костанайців же цікавило, до якого віку призиваються українці (в Казахстані призивають до 27 років), чи існують в Кіровограді спортивні армійські клуби. В залі був присутній Черепов Б. М., майор Кіровоградського обласного військового комісаріату, який надав докладні відповіді на ці запитання. А солдат строкової служби Ільяс Юмаєв, розказав про роботу клубу з військово-патріотичного виховання «Доблесть», що діє при нашій бібліотеці.
Питання самореалізації та проведення вільного часу викликали велику цікавість у костанайців, адже в цьому блоці кіровоградці розповіли про проекти, що на сьогодні реалізуються в місті, а саме: «Єлисаветградський книговир», «Мільйон чорнобривців», «Історичний автобус», «Стоп радон»; розповіли про свою участь у всеукраїнській акції «Від серця до серця». Костанайці також розповідали про участь у цікавих флеш-мобах та акціях свого міста. Одним з таких проектів є проект «Дорожна карта», завдяки якому повністю було відреставровано приміщення бібліотеки, оновлено меблі та обладнання.
Цікавить молодь обох країн і питання спорту. Обговорювали й актуальне на сьогодні питання проведення в Україні «Євро-2012». Кіровоградці навіть запросили молодь Казахстану відвідати Україну і, зокрема, Кіровоград. Костанайці щиро пообіцяли - якщо й не відвідають матчі чемпіонату, то вболівати будуть обов’язково за Україну.
Останньою, але від цього не менш значущою та важливою темою спілкування стала екологія та екологічні проблеми регіонів обох країн. Костанай потерпає від наслідків діяльності людини не менше ніж Кіровоград. Тож молодь бере активну участь у прибиранні та озелененні міста. Хлопці та дівчата поділились цікавим досвідом – виявляється, що в кожній школі міста Костанай існує традиція, згідно якої, по закінченні школи кожен старшокласник саджає дерево для першокласників, завдяки чому місто стає більш зеленим та квітучим. Але поряд з цим, в Костанаї є проблема, яка надзвичайно близька нам, кіровоградцям – це велике насадження тополі по місту, що в літній час створює надзвичайно багато проблем для людей. Кіровоградці також висловили своє небайдуже ставлення до екологічних проблем рідного міста. Безпосередніми учасниками веб-спілкування були члени екологічної агітбригади «Дерево життя», які не лише розповіли про активну участь в озелененні рідного міста, але й показали номер, який цього року приніс перемогу їх команді на міському конкурсі екологічних агітбригад.
В рамках web-марафону Кіровоградська та Костанайська молодь проявила надзвичайну активність, тому отримала не лише безліч інформації та корисний досвід, але й велике задоволення та позитивний настрій від спілкування один з одним. Покидаючи затишну залу відділу мистецтв одна з дівчат навіть сказала своїй подрузі: «А я й не думала, що вони такі ж як ми! Здорово було поспілкуватись! От частіше б так!». Тож і ми чекаємо на нові зустрічі в стінах бібліотеки.