Кіровоград: експозиція «Славетний рід»

Июнь 20, 2014 | Новини | Просмотров: 829 | Комментариев: 0

12 червня 2014 року у відділі Кіровоградського обласного художнього музею - картинній галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» відкрито експозицію «Славетний рід» в рамках відзначення 150-річчя з дня народження видатного українського театрального діяча, учня Марка Кропивницького, діда Петра Оссовського Дмитра Гайдамаки – Вертепова (1864-1936).

Кіровоградщина є батьківщиною першого професійного українського реалістичного театру, фундатором якого став М.Л. Кропивницький. Нема ніякого перебільшення в тому, що Марка Лукича називають батьком українського театру. Він написав 45 драматичних творів, поставив як режисер понад 100 спектаклів, як актор зіграв майже 600 ролей, писав пісні і романси, малював ескізи декорацій, був організатором трьох театрів, виховав декілька поколінь акторів – корифеїв української сцени – П.Саксаганського, М.Садовського, М.Заньковецьку. П’єси М.Кропивницького «Олеся», «Дай серцеві волю, заведе в неволю», «Глитай або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» увійшли в золотий фонд національної драматургії.
Славні традиції корифеїв понесли у світ стаціонарний український театр Садовського у Києві та професійні українські трупи, у тому числі, трупа визначного українського театрального діяча Дмитра Абрамовича Гайдамаки – Вертепова (1864-1936) – діда Петра Павловича Оссовського і одного з учнів та соратників Марка Лукича Кропивницького.
Батько Дмитра Вертепова та прадід П.П. Оссовського (по материній лінії) Абрам Семенович Вертепов був полтавським козаком, полковником терського козачого війська, Георгіївським кавалером. Саме тому Абрам Семенович бачив свого сина у майбутньому з козацькими відзнаками і відправив його військовим слухачем у Москву. Та Дмитро там недовчився і повернувся додому, у станицю Прохладная, де був маєток його батька. Дмитро встиг відслужити військову службу, але приїзд до Владикавказу українських акторів назавжди змінив його долю.
У 1891 році Дмитро Вертепов вступив до трупи М.Л. Кропивницького хористом. Працював в ній до 1893 року та поїхав з трупою Деркача у Францію: Париж, Бордо, Марсель. Повернувшись з-за кордону Дмитро Абрамович знову за пропозицією Марка Лукича вступив до його трупи. Працюючи з М.Л.Кропивницьким, він став активним послідовником режисерської системи майстра.
У 1896 році Дмитро Абрамович Вертепов створив свою театральну трупу разом із дружиною Юлією Степанівною Шостаківською, однією з кращих актрис того часу на Україні. В театральному колі Дмитро Вертепов став відомим як Гайдамака (з Шевченка). Разом із трупою вони успішно гастролювали по Росії та Україні.
Дмитро Вертепов зберіг традиції театру корифеїв та проніс їх через роки. Після революції він організував І Український «радянський театр» в Єлисаветграді. Напевно, театр благополучно дожив би й до наших днів, але мав нещастя настільки сподобатися будьонівцям, що ті, покидаючи місто, вирішили не розлучатись з улюбленими акторами.
Голод і нездужання найменшої доньки Клавдії змусили сім’ю переїхати у велике українське село Мала Виска, де Гайдамака організував народний театр. Восени 1923 року Дмитро Абрамович з родиною від’їжджає з Малої Виски до трупи М.М. Орловського. Гастролює майже по всій Україні й Росії, а згодом приїздить до Дніпропетровська. Тут Гайдамака став головним режисером театру Музичної комедії ім. Т. Шевченка, де і пропрацював до самої смерті. Помер Дмитро Вертепов-Гайдамака у 1936 році.
В експозиції представлений щоденник Дмитра Вертепова та інші документально-архівні матеріали з фондового зібрання музею.
Щоденник Д. Вертепов вів у 1889-1891 роках, коли служив вахмістром 1-го Горсько-Моздокського козачого полку. Саме цей щоденник його онук Петро Оссовський видав у 2008 році. У своєму щоденнику видатний діяч українського театру, талановитий актор та чудовий режисер Дмитро Гайдамака розкривається як майстер слова. Цей талант передався і його онуку Петру Оссовському. Петро Павлович Оссовський – художник-земляк, відомий митець, чия творчість визначає обличчя сучасного світового мистецтва, будучи видатним живописцем, створює глибокі за змістом тексти до своїх альбомів, цікаві поеми в прозі з життя митця «Записки художника», «На земле Древнего Пскова» та ін.
Оригінал щоденника зберігається у Державному музеї театрального, музичного та кіномистецтва України у м. Києві, який П. Оссовський передав у 1980-і роки.
Недаремно ми вирішили приурочити дану експозицію до 12 червня – саме цей день, як дату дня народження видатного корифея згадує Оссовський в своїх родинних спогадах. Більшість довідкових джерел вказують на дещо іншу дату, а саме 7 лютого (26 січня).
Але незважаючи на такі розбіжності ювілейний рік дає нам добру нагоду ще раз згадати про видатного сина славетного роду, його мистецьку родину та нащадків і засвідчити глибоку повагу до корифея театру.

Тетяна Костенко - науковий співробітник відділу музею – картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»

Если у Вас остались какие-либо вопросы, либо у Вас есть желание высказаться по поводу этой статьи, то Вы можете оставить свой комментарий внизу страницы. Порекомендуйте эту статью друзьям:
Автор Subscribe to Fotoinform.net: Кировоградские новости by Email Google

Loading...

Загрузка...
Социальные комментарии Cackle
Загрузка...
Protected by Copyscape DMCA Takedown Notice Search Tool Установите обновленное приложение для Андроид для Айфонов и айпадов и читайте свежие новости прямо на своем мобильном или планшете