Fotoinform

За цей час він створив понад 150 постановок в різних театрах. Серед них вистави, які отримали дипломи лауреата міжнародних фестивалів румунської та болгарської драматургії: «Сонячний промінчик» А.Попеску (1981) і «Твоя зірочка» І.Острікова (1978). Вистава «Скажи своє ім’я, солдате» О.Вертинського була визначена премією та дипломом Міністерства культури СРСР (1977) . Він був нагороджений призом республіканського фестивалю в місті Одеса за оформлення вистави «Івасик-Телесик» К.Губенка (1979). Лише у 2008 році – дипломом лауреата І Всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка» у місті Запоріжжі за виставу «Про Хому та щуку» за мотивами п’єси М.Кропивницького «По щучому велінню», дипломом ІІ Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька» у місті Ужгороді за виставу «Про Хому та щуку», дипломом V міні-фестивалю авторських вистав театрів ляльок «Лялькове рандеву у місті Чернігові» за виставу «Готель у Мурзика» за п’єсою В.Ігнатьєва.
В.М. Остапенко народився 1937 року в селі Сазонівка Кіровоградського району. Малювати навчався у дитячій студії міста Кіровограда. Закінчив Одеське державне театрально-художнє училище ім. М.Б.Грекова (1959-1963), отримав кваліфікацію художника театру та кіно. Першим місцем роботи стала Ставропольська крайова студія телебачення в місті П’ятигорську. У 1967 році переїхав до міста Кіровограда і одержав запрошення працювати на посаді художника-постановника обласної телестудії.
Працюючи головним художником театру Василь Макарович опанував мистецтвом дуже специфічної сценографії – ляльковою справою. Він також працював у різних художніх техніках: олійний живопис, гуаш, книжкова графіка. Був учасником багатьох виставок у Києві, Москві, Ташкенті, Тбілісі, Празі. Його твори є у фондовому зібранні Центрального музею УНІМА (м. Москва), Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України (м. Київ), в Національному музеї Чехії (м. Прага), Кіровоградському обласному художньому музеї та Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї.
Завжди доброзичливий, сповнений жаги життя, невтомний у творчій праці, він був яскравою індивідуальністю – людиною з надзвичайно творчою енергією, життя якої було нерозривно пов’язане з театром. Він мав багато задумів, жив новими планами, бажанням творити.
18 квітня 2012 року несподівано, раптово обірвалось його життя. 2 червня 2012 року йому б виповнилось 75 років.
В експозиції представлені живописні та графічні твори, ляльки, фото та документальний матеріал, нагороди. Виставка ще раз дає можливість зрозуміти дійсний масштаб особистості Василя Макаровича Остапенка.

Тетяна Храпова - провідний зберігач фондів Кіровоградського обласного художнього музею
фото Ігоря Філіпенка.