Експозиції творів до 198-ї річниці від дня народження поета, художника, мислителя Т.Г.Шевченка
6 березня 2012 року в Кіровоградському обласному художньому музеї розгорнуто експозицію до 198-ї річниці від дня народження українського поета, художника, мислителя Т.Г.Шевченка (1814-1861).
У творчості Тараса Шевченка – художника значне місце займає графіка. Він багато працював олівцем, пером, любив сепію й акварель. Також надавав великого значення естампній графіці, працюючи в техніці офорта й акватинти.
Ще будучи студентом Академії мистецтв Тарас Григорович проявив свій талант в книжковій графіці. У 1840 році виконав акварель «Марія» до поеми О.С.Пушкіна «Полтава». Наступного року створив ілюстрацію до повісті М.Надєждіна «Сила волі» та ілюстрацію «Знахар» до однойменного твору Г.Квітки - Основ’яненка, що була відтворена ксилографією у книзі О.Башуцького «Наши, списанные с натуры русскими» (1842). Оригінальний викінчений малюнок сепією «Зустріч Тараса Бульби з синами» (1842) був першою ілюстрацією до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». Разом з художниками О.Коцебу та Р.Жуковським Т.Шевченко ілюстрував книгу М.Полєвого «История Суворова» та виконав 12 портретів до видання автора «Русские полководцы» (1844), які були переведені в гравюру на металі англійським гравером Джоном Енрі Робінсоном і надруковані в Лондоні.
Видатними графічними творами є серія офортів Т.Г.Шевченка «Живописна Україна» (1844), у якій художник відобразив історичне минуле і сучасний йому народний побут та красу природи України. Він мав видаватися чотири рази на рік по три офорти з пояснювальними текстами. Однак вийшло лише два випуски (6 офортів) у одній паперовій папці-обкладинці. Але і в такому скороченому варіанті це видання стало визначним явищем в українській графіці, важливою віхою у поступі до реалізму й демократизму не тільки в Росії, а й в усій Східній Європі.
В останні роки своєї творчості Шевченко захопився офортом й акватинтою, досягнувши у цих видах графіки великої майстерності. Він став одним з найкращих офортистів свого часу і отримав звання академіка гравюри (1860).
Ціла галерея офортних автопортретів і портрети віце-президента Петербурзької Академії мистецтв Ф.Толстого, професорів Академії Ф.Бруні та П.Клодта є визначним здобутком не лише в мистецькій спадщині Шевченка, а й в усьому тогочасному офорті.
Творча і технічна винахідливість Тараса Шевченка викликали захоплення у сучасників. Тогочасні часописи «Исскуство», «Отечественные записки» та інші дали високу оцінку майстерності й досягненням художника. І недаремно, за такі досягнення його називали «російським Рембрандтом».
В експозиції представлені графічні твори з фондового зібрання Кіровоградського обласного художнього музею - друкарській відбиток «Портрет Т.Шевченка» (друкарня Ф.Брокгауза, 1860), ліногравюра М.Т.Поповича «Легенда про Тараса» (1964), написані олівцем роботи І.В.Смичека «Портрет Т.Шевченка» та В.О.Федорова «Малюнок до твору Т.Шевченка «Наймичка» (1961), офорт та літографія Є.С.Соловйова «Чекання. Із серії «Катерина» (1961), «Зустріч. Із серії «Катерина» (1961).
Доповнюють експозицію друковані матеріали та бюст Т.Шевченка, надані на експонування головою Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України О.О.Бабенком.
Леся Дмітрієва, науковий співробітник
відділу науково-просвітницької роботи
Кіровоградського обласного художнього музею
ПОШИРЮЙТЕ. Коментуйте. Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі та заклики до насильства.
Завжди в курсі надзвичайних ситуацій, ДТП, аварій, відключень світла, води та теплопостачання. Щоб дізнаватись новини першими, підписуйтесь на нас у YouTube, ТЕЛЕГРАМ та сторінку в Facebook та Instagram.
Сподобалася ця публікація? Не пропустіть наступні публікації і почніть стежити за нашими новинами ПІДПИСАТИСЯ.
