Fotoinform

Михайло Михайлович Божій по праву вважається одним із найяскравіших українських майстрів пензля. Михайло Божій працював у всіх жанрах живопису. Створював масштабні реалістичні картини. Але сюжетні роботи, портрети особистостей писав з великою майстерністю і любов’ю, він прагнув розкрити етичну красу і внутрішню значущість людини. Національна специфіка його мистецтва полягає в реалістичному відображенні українського національного характеру, розкритті внутрішньої краси людини, що неодмінно позначається на її зовнішності.
Народився Михайло Михайлович Божій 20 вересня 1911 року у сім’ї робітника-ливарника в м. Миколаєві.
У 1930—1933 роках навчався в Миколаївському художньому технікумі. Після закінчення залишився працювати у рідному місті. З 1936 року — член групи художників-мультиплікаторів Одеської кінофабрики.
Вперше він експонував свої роботи – портретні етюди в 1938 році на обласній художній виставці. У роки Великої Вітчизняної війни художник створював плакати, сатиричні малюнки для «Вікон ТАРС». Після звільнення Одеси в квітні 1944 року Михайло Божій долучається до активної творчої роботи. На XI республіканській виставці у 1947 р. він представив сім новостворених портретів, зокрема портрети: акторів Л.Маринець-Мацієвської, Г.Мещерської, портрет дружини та ін. Ці твори свідчили про зацікавленість майстра до світла і повітря, колориту, до м'якості тональних співвідношень. Відчувалось прагнення митця змалювати людину саме в реальному середовищі.
Широкої популярноісті Михайлові Божію приніс портрет «Відмінниця Світлана Шипунова» (1950). Натхненний образ радянської школярки-відмінниці, учениці десятого класу Світлани Шипунової відразу ж припав до душі глядачеві. Репродукції цього портрета обійшли всю країну. Свій перший успіх художник закріпив картиною «Медсестра» (1955), яка була експонована на Всесоюзній ювілейній художній виставці в 1957 року, а пізніше – на Всесвітній виставці в Брюсселі .
М.Божій блискуче володів даром і вмінням. писати ліричний портрет. У своїй галереї портретних образів Михайло Михайлович розкрив найсвітліше - душевну чистоту людини. Художник казав: «Нужно, чтобы был взгляд, а не стекляшки. Самое сложное - недосказанность. Научиться писать конкретно не так уж сложно. Нанизывает потом глазок к глазку. Что и делают некоторые художники. Задача художника в создании образа и отбрасывании всего того, что на этот образ не работает. Художественньїй образ - это совокупность мысли и чувства, характеристики и любви. Если художник не влюблен в модель - это в лучшем случае намерения постигнуть сходство. Я всегда ищу в человеке самое красивое…»
Далі були роботи: «Дівчина в синій хустині» (1955), «Новий час» (1969), «Апасіоната» (1975), «Двадцяте століття» (1964 – 1967), «Травень» (1981 – 1982).
Картина «Думи мої, думи...» (1959-1960) започаткувала новий напрям у творчості Михайла Божія, який полягає в монументалізації образів .Т.Г.Шевченко зображений на березі Дніпра - могутній, рішучий, епічний, він перебуває у глибоких роздумах, долаючи круті схили й силу вітру, йдучи назустріч життєвим негараздам.
Майже десять років працював митець над полотном «Катерина» (1971), мотив якого навіяла йому однойменна поема Т.Г.Шевченка.
Божій написав цикл картин «Спогади про Михайловське» серед яких вражає своїм ліризмом картина «Пушкін і Керн» (1979)
Геніальну постать змалював М.Божій у портреті «Бетховен» (1968-1969). Великий німецький композитор постає як сильна натура та митець.
Художник написав велику галерею портретів сучасників – хліборобів і моряків, воїнів і вчених, людей різних професій і різного віку.
Тонким художнім смаком, високою майстерністю, щирістю почуття відрізняються жанрові твори Божія – «Перший урок» (1950), «Таню, не моргай!» (1954), «За вишиванням» (1979), пейзажі і натюрморти.
Роботи М. М. Божія зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Національному музеї російського мистецтва (Київ), художніх музеях колишнього СРСР та, зокрема, в Кіровоградському обласному художньому музеї.
Талант і праця художника були в свій час гідно оцінені. Михайло Михайлович Божій – був дійсним членом Академії мистецтв СРСР (1962), отримав звання народного художника СРСР (1963), удостоєний звання Лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, був депутатом Верховної Ради СРСР 6-го і 7-го скликань, нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.
Помер Божій Михайло Михайлович 1 січня 1990 року в місті Одесі.

Велику увагу Божій Михайло Михайлович приділяв вихованню молодого покоління митців; серед них був і син художника Святослав Михайлович Божій. Це завдяки його зусиллям і таланту увічнений художній реалістичний образ Михайла Божія: «Портрет батька» (1982) .

Із фондів Кіровоградського обласного художнього музею в експозиції представлено живописну роботу Михайла Михайловича Божія «Жіночий портрет» (1967), репродукції портретів Божія М.М. Доповнюють експозицію друковані матеріали, які висвітлюють життєвий і творчий шлях художника.

Олена Степанок – завідуюча відділом науково-просвітницької роботи Кіровоградського обласного художнього музею.