Fotoinform

Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів встановлено з ініціативи Організації Об’єднаних Націй в пам'ять про повстання в'язнів концтабору Бухенвальд, що відбулося 11 квітня 1945 року. В цей день були звільнені в'язні концтаборів Бухенвальд і Дора, 22 квітня – в'язні Заксенхаузена, 29 квітня – Дахау, 30 квітня – Равенсбрюка.

Концентраційний табір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймар (федеральна земля Тюрінгія) і почав функціонувати 19 липня 1937 року. Спочатку там утримувались німецькі політв'язні (зокрема і лідер німецьких комуністів Ернст Тельман), пізніше, в роки Другої Світової війни, представники багатьох інших національностей з різних країн. Велика кількість ув'язнених загинула вже під час будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Роботу в’язнів широко використовували великі фірми, чиї промислові підприємства були розташовані поблизу Бухенвальда (Siemens, Junkers та ін.).
Багато ув'язнених загинуло у філії Бухенвальда – Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися літаки-снаряди «V». Всі працівники-в’язні підземного заводу вважалися носіями державної таємниці і підлягали ліквідації після виконання робіт.
11 квітня 1945 в'язні Бухенвальда, дізнавшись про наближення союзних військ, здійснили повстання, обеззброїли і захопили в полон понад 800 есесівців та солдат охорони. Солдати 3-ї армії США, серед яких був двоюрідний дід нинішнього американського президента Барака Обами – Чарльз Томас Пейн, остаточно звільнили табір. Здійснивши повстання, в'язні Бухенвальда врятували своє життя, адже нацисти напередодні віддали наказ про фізичне знищення всіх ув'язнених.
У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів вшановують пам'ять усіх жертв нацистських катівень – концтаборів, в’язниць, гетто. Пам'ять про страждання, що випали на їх долю – священна. Її збереження є запорукою того, що подібне не повториться знову.
В експозиції представлено роботи з фондів Кіровоградського обласного художнього музею, що належать пензлю художника-земляка Віталія Семеновича Колесніченка (1933 р.н.) – триптих «Діти концтабору» (1985), на кожній частині якого зображено різні періоди з життя дітей-в’язнів: «Неволя. Летять журавлі», «Перемога! Свобода!» та «Дома, з мамою». Дитинство В.С. Колесніченка припало на війну, тому на своїх полотнах художник передає свої дитячі спогади, відчуття трагізму війни, біль та страждання людей, які пережили нацистський «новий порядок».
Також в експозиції представлено «Книгу пам'яті України» (Кіровоградська область), І та ІІ том «Книги скорботи України» (Кіровоградська область), в яких розповідається про цивільних громадян – жителів Кіровоградщини, які загинули в роки окупації та на примусових роботах у Німеччині.

                                 Володимир Мороз – науковий співробітник відділу
                                 науково-просвітницької роботи Кіровоградського
                                 обласного художнього музею